Ми зайшли у старий будинок
подивитися стиль модерн,
на руці твоїй стукав годинник
точно так, як серце моє.
По напівзруйнованих сходах
ти водив мене без кінця,
і якась важка насолода
не зникала з твого лиця.
Пам'ятаю: двері широкі,
білих стель оздоба ліпна
і холодний, чужий для ока
летаргійний отвір вікна.
Я боялась кутів порожніх,
суперечливих почуттів:
(
Read more... )